Навчальний рік скінчився, і багато хто з батьків, побачивши не дуже гарні оцінки в табелях своїх дітей, прийшов до висновку: влітку потрібно серйозно взятися за навчання і надолужити згаяний протягом року матеріал. Але шкільна програма зараз настільки складна, що своїми силами впоратися може не кожен. Тому на допомогу прийдуть репетитори. Але, як і шкільні вчителі, репетитори бувають різні: хтось педагог від Бога, який успішно допомагає дітям опанувати шкільні науки, а хтось просто шукає будь-яку можливість заробити додаткові гроші, не маючи здібностей до викладання чи достатнього рівня знань.
Проблема вибору приватного вчителя є актуальною не тільки для великих міст, а й для таких невеликих містечок, як Кролевець, Конотоп, Шостка. Щоб не натрапити на недобросовісного педагога та навчитися визначати справжніх спеціалістів у цій галузі, ми скористаємося порадами HR-менеджера навчального центру AB-Lingvo.
Декілька правил пошуку репетитора для дитини
– Перший метод пошуку – скористатися порадами та рекомендаціями своїх знайомих. Це доволі надійний спосіб знайти приватного вчителя для дитини. Але будьте обережні: вам можуть порекомендувати не дуже професійного вчителя, який просто виявиться хорошим знайомим/ою вашої подруги або друга, який таким чином, через прохання про поради, шукає собі учнів. Також не поспішайте дотримуватися порад щодо навчання у дочки-студентки вашого колеги по роботі, хоч і пропонують дуже привабливу ціну. Людина, що дійсно має знання, відповідально ставиться до своєї роботи та вміє правильно викласти матеріал учневі, не буде проводити уроки майже задарма, тому що це – важка праця.
– Якщо ви не маєте знайомих, які можуть підказати хорошого репетитора, доводиться шукати його самостійно. Допоможуть вам у цьому оголошення в місцевих газетах, інтернет-ресурсах та на стовпах (так, для маленького міста це досі актуально). Але не поспішайте домовлятися про навчання, зателефонувавши по першому ж оголошенню, що потрапило на очі. Краще перегляньте всі оголошення потрібної тематики, які розміщені на сайті або у газеті, випишіть номери телефонів, а потім поспілкуйтеся з усіма репетиторами, що є у вашому списку, дізнайтеся умови, зробіть відповідні відмітки у блокноті. Розмова з приватним учителем не зобов’язує вас навчатися саме у нього: ви повинні обрати найкращого репетитора.
– Ще одним варіантом пошуку репетитора може бути запис на навчання до спеціалізованого центру, що надає репетиторські послуги. Знайти інформацію щодо того, чи є такий заклад у вашому місті можна через мережу Інтернет – зазвичай серйозні організації мають свої веб-сайти, інформація на яких постійно оновлюється. Ознайомившись з умовами на сайті, перш ніж іти за адресою, варто все ж таки зателефонувати та поспілкуватися зі спеціалістом по роботі з клієнтами, оскільки деякі дані, такі як кількість вільних місць, можливість занять у більш зручний час чи день, можуть швидко змінюватися. Також у вас можуть виникнути питання, відповіді на які надасть лише спеціаліст центру, який спілкується з клієнтами по телефону (а не учитель, який знаходиться в офісі на заняттях).
На що потрібно звернути увагу, спілкуючись з репетитором
Іноді так буває, що порекомендували репетитора – вчителя вищої категорії, з купою гарних відгуків – а дитину до нього ходити не змусиш та й результатів немає. А буває, що заняття з дитиною проводить молоденька вчителька, яка щойно закінчила ВНЗ та немає багато досвіду у викладанні, але позитивний результат видно вже одразу – після першого місяця навчання. Тому, правило перше:
– Не відкидайте варіанти роботи з молодими спеціалістами. Часто людина з великим досвідом роботи, на відміну від молодого спеціаліста, вже втомилася та звикла, як то кажуть самі вчителі, “проганяти” шкільну програму. До того ж робота в межах однієї лише чинної програми призводить до того, що вчитель втрачає глибокі знання з предмету, залишаються лише ті, що часто використовуються у щоденній роботі. Учитель зі стажем та ще й радянського “загартування” в більшості випадків не сприймає новітніх методів викладання: ігрові з маленькими дітками, мнемотехніка для запам’ятовування складних слів тощо… Це не означає, що всі вчителі старшого віку погані, просто більшість із них свого часу привчали, що навчання – це не забавка, а серйозна робота, тут не до пустощів та ігор, навіть при роботі з маленькими дітьми, які вже змалечку повинні зрозуміти цінність праці. Це все пережитки освітньої системи Радянського союзу, такі ж, як і нездорова конкуренція у класі серед учнів: ось відмінники, вони молодці, рівняйтеся всі на них, будьте як вони, а ось двієчники-аутсайдери, їм потрібно “промивати” мізки, щоб гарно вчитися, можна з них і покепкувати усім класом у виховних цілях. Хоча, можливо, ці діти гарно навчалися б, якби змінити підхід до викладання матеріалу. Іще раз наголошуємо: не всі учителі погані! Педагогу від Бога цікаве усе новітнє та прогресивне.
– При попередній розмові з приватним учителем по телефону, зверніть увагу на те, чи ввічлива це людина, як вона спілкується, чи немає в голосі зверхності чи неприязні. Також дізнайтеся, чи можливий пробний урок, та за якою програмою вчитель буде займатися з дитиною. Якщо учень ще маленький, то може знадобитися ваша присутність на першому уроці, спитайте учителя, чи є така можливість.
– Не менше значення має те, де проводитимуться уроки: у педагога чи у вас вдома. Краще, коли вчитель запросить Вас на заняття до себе додому. І справа тут не в тому, що доведеться незнайому людину залишати фактично без нагляду у квартирі, а в тому, що у вчителя вдома може знаходитися велика кількість різноманітних наочних матеріалів: таблиць, плакатів, настільних ігор тощо, які не дуже зручно носити з собою, відвідуючи учнів по всьому місту.
– Обов’язково дізнайтеся про кваліфікацію вчителя та чи має він спеціальну освіту, чи працює за спеціальністю. Бувають випадки, коли психолог, юрист або ще хтось, хто не має педагогічної освіти, але добре знає, скажімо, англійську, вирішують зайнятися викладанням цього предмету. Але знати мову та вміти правильно навчити – це дві великі різниці, тим паче, коли йдеться про навчання дитини.
Також має насторожити те, що педагог закінчив ВНЗ ще 15-20 років тому, але жодного разу не працював за спеціальністю. Знання, якими б вони міцними не були, згодом втрачаються, тим паче, якщо людина користується ними час від часу. А от до молодих спеціалістів, які щойно закінчили ВНЗ та не встигли ще попрацювати у школі чи іншому навчальному закладі, не бійтеся звертатися: знання у них ще на високому рівні та зазвичай є велике бажання розвиватися.
Сподіваємося, що дана стаття буде вам корисною у пошуку приватного вчителя. Гарних канікул та успіху в покращенні знань!
Kaileena