Власні діти – найбільша цінність для батьків. І часто ми намагаємося зробити все для того, щоб дитина ні в чому не відчувала гострої потреби, не замислюючись навіть над тим, чи усе зроблене нами – на користь саме дитині, чи не зробимо ми її нещасною у прямому сенсі. Метою даної публікації є обговорення справді важливих речей, що мають значення у житті підростаючого покоління.
Родина має дати дитині в першу чергу любов, ласку та увагу… А також навчити фінансової грамоти, бо ніхто цього не зробить за вас. Цього не навчають у жодній школі, навіть у банківській академії. Звісно ж, здоров’я, харчування, одяг, освіта, кишенькові гроші мають бути не на останньому місці. Проте усе має бути в міру. Не можна сказати, що щось варто робити в першу чергу, а чомусь можна приділити увагу у меншій мірі. В іншому випадку це неодмінно призведе до порушення балансу всебічності розвитку та виховання у родині.
Усе купується та продається…
На жаль декотрі родини просто впевнені у тому, що за гроші можна зробити все: вони навіть купують ставлення оточуючих до своїх чад. Прикро, але й у школах самі вчителі не проти піти таким батькам назустріч, бо натомість їм куплять у клас гарний стілець, інтерактивну дошку або телевізор. А ще, якщо батьки мають певну соціальну вагу у суспільстві, дитині ставляться оцінки авансом, потім ці батьки носять сало у виші, працевлаштовуються по знайомству… та щиро дивуються, звідки у державі корупція та хабарництво.
Саме цим можна на корені зіпсувати життя дитині, яка без ваших коштів сама собою нічого не варта! Тож гроші та впливовість – це не перше, чим родина має забезпечити дитину. Тим паче не таким чином!
Освіта – це не тільки папірці та корочки…
Освіта – це навички, яких набуває молода особа, навчаючись або у закладах освіти, або самостійно доклавши певних зусиль. Далеко не завжди освічена людина – це людина, яка тільки закінчила найпрестижніший виш. Освіта – це саме навички, уміння, бажання їх використовувати, професіоналізм, обізнаність. Освіченість – готовність допомагати людям у сферах свого уміння, зовсім не обов’язково за дипломом, готовність іти на поступки. Вихованість – це жодного хизування своїми статками, соціальним становищем, багатими батьками… Усе це має забезпечити саме родина! Не школа! Батьки – найбільш авторитетні люди для дитини, і саме на них буде рівнятися дитина. Завдання ж школи – навчати!
В усьому винувата школа…
Батьки перекладають часто відповідальність із себе на школу та вчителів. Проте не забуваймо, виховувати – це робота та обов’язок батьків. Навчати – вчителів! І батьки просто зобов’язані співпрацювати зі школою, а не скидати своє чадо на тих, як вони кажуть, кому платять за це.
Сучасні діти таких батьків часто краще знають свої права, ніж обов’язки. Бо саме так їх навчають удома. От звідси – конфлікти, образи, зниження зацікавленості до навчання і, як наслідок, – рівня знань.
Але є і такі моменти, які мала б давати школа…
Сучасна система освіти не готує дитину до самостійного, дорослого життя. Це проявляється у тому, що такі дуже важливі теми, як вказані нижче, навіть не розглядаються у школі:
– як сплачувати податки, як їх адаптувати в кризових ситуаціях;
– як придбати квартиру, машину, започаткувати бізнес, побудувати, оформити будинок, заощадити на новітніх опалювальних системах, зробити ремонт;
– що робити, якщо потрапив до небажаної ситуації: ДТП, борг перед банком, всесвітня криза, виселення з квартири, неякісне надання послуг, придбання прострочених товарів тощо;
– якими послугами від держави можна скористатися безкоштовно, куди звернутися, якщо вимагають хабара, як написати заяву до міліції, прокуратури, подати до суду тощо…
І це – реальні прогалини у знаннях мільйонів українців! Школа, на жаль, некомпетентна в цих питаннях. Немає таких програм, які б робили людину вільною… Тож своїми зусиллями, лише своєю відповідальністю ми можемо досягати успіху, відвідуючи різні семінари, інтернет-тренінги, бізнес-курси.
Що найголовніше?
Необхідно навчати дитину навчатися, цікавитися навколишнім світом, бажанню жити та розвиватися, бути корисною, відкривати новий світ, нові горизонти… Це мають спільно робити сім’я та школа, у взаємодії. Головне – дати дитині впевненість, що вона – повноцінна особистість. Тоді будуть і успіх, і визнання, і гроші, і впевненість у завтрашньому дні.
Проблеми дітей та дитинства
1. Не говоримо сьогодні про алкоголізм та наркоманію. Наша тема більш вузька: взаємодія батьків та вчителів у навчально-виховному процесі для розвитку дитини як особистості. Звісно, тема шкідливих звичок надважлива, проте це обговоримо в іншій статті. А зараз – основне, що необхідно знати батькам, щоб не виростити дитину егоїстом.
Дитина має усвідомлювати, що у інших людей теж є власні бажання. Свобода дитини закінчується там, де починається свобода іншої людини. І якщо їх інтереси не перетинаються, то варто йти на поступки іншій людині, якщо ініціатива проявлення інтересу в якійсь справі виходить від самої дитини. Наприклад, вона хоче, щоб ви купили іграшку, а для вас – це наразі не є можливим. Поясніть, що дитина хоче іграшку, ви це розумієте, проте у вас є інші потреби: нагодувати цю ж дитину, вдягти, самому поїсти та купити щось для себе (!) – останнє – теж дуже важливе. Вам ще жити у старості! Привчайте, що окрім власного інтересу дитини у членів родини є ще і свої особисті інтереси та потреби (як особистостей).
2. Часто дитині не вистачає душевного затишку, тепла, яке має йти від батьків. Мати ще на стадії вагітності не має відчувати матеріальних потреб, нестатку підтримки чоловіка, має знати, що вона під захистом. Якщо буде повна родина – не буде безпритульних дітей. Разом із матерями батьки теж повинні брати участь у процесі виховання своєї дитини. Не просто давати гроші та називатися татусями, а справді бути учасниками у своїй родині, а не рідкими вечірньо-нічними або часто заочними гостями у житті дитини та родини.
3. Кожній дитини потрібний наставник, еталон, на який треба рівнятися, проте не втрачати своєї особистості. Це в першу чергу мають бути батьки. Ними можуть виступати і вчителі. Уважно пильнуйте інтереси вашої дитини. Цікавтеся, хто з зірок кінофільмів та естради є кумирами вашого нащадка. Не завжди ці публічні люди являють собою взірець, на який варто рівнятися.
4. На жаль, є безвідповідальні батьки, які розраховують на соціальні допомоги на дитину від держави, щоб задовольнити свої матеріальні потреби. Вони не бажають і часто не працювали жодного дня у своєму житті, заводять різних «друзів», які начебто мають їх забезпечувати разом із дітьми. Ми зараз не говоримо про жінок легкої поведінки. Буває так, що мати шукає нового тата так завзято, що від таких різних стосунків страждають діти. Особисте життя має пильнуватися з найбільшою обережністю, особливо, коли у родині з’явилася дитина.
Тема дуже обширна. Якщо бажаєте приєднатися до обговорення, заходьте на наш сайт у розділ «Наші статті» та залишайте коментарі. Найкращий коментатор отримає приз для своєї дитини! Наразі з вами прощаємося та бажаємо бути тією людиною, на яку може розраховувати ваша дитина. А ви – на неї у вашому поважному віці.
Чиж М.В.
