Ми у Facebook

Паблік Навчального центру “AB-Lingvo” https://ablingvostudy

Робота в “AB-Lingvo” https://ablingvowork

Здоровий Спосіб Життя https://everhealthylife

Пошук

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content

Як розповісти дитині про смерть домашнього улюбленця. Частина 2

На жаль, наші домашні тваринки живуть набагато менше, ніж ми. Якщо у сім’ї є дитина, рано чи пізно їй доведеться зіткнутися зі смертю улюбленого собачки, кішечки чи пацючка. Діти зазвичай бурхливо реагують на звістку про смерть чотирилапого друга, але у той же час вони ще не до кінця усвідомлюють, що таке взагалі смерть, тому дитяча психіка досить швидко впорається з цим стресом. Виняток – трагічна загибель тварини на очах дитини або неправильна чи некорректна поведінка батьків стосовно смерті улюбленця. Продовжимо обговорення, як правильно сповістити дитині сумну звістку, не травмувавши її.

Як сказати дитині, що улюбленця сім’ї більше немає? Поради психологів.

1. Говоріть тільки правду. Багато хто з батьків намагається уберегти дітей від жорстокої реальності та не піднімають тему смерті мало не до підліткового віку. Але усвідомлення того, що є смерть – це нормальний процес розвитку дитячої психіки. Якщо знайомство дитини з цією темою пройде занадто пізно, у вашого нащадка може сформуватися неправильне сприйняття життя та смерті, дитина буде легковажно відноситись до власного життя та життя інших розумних істот, цікавитиметься “групами смерті” та небезпечними іграми, бо для неї смерть буде лише грою. Вона просто не розумітиме, що померти – це назавжди.

2. Велике значення має вік дитини. Малюк до двох років, скоріше за все, не дуже то й зрозуміє, куди зникла собачка. Достатньо буде сказати, що улюбленця більше немає, він на хмаринках. Більш детально розберете цю тему, коли дитина підросте.

Дитина 3-5 років сумуватиме за твариною. Потрібно пояснити їй, що улюбленець назавжди залишиться у ваших серцях. Уникайте слів: “заснув”, “пішов від нас”, бо дитина розуміє ці слова буквально, тому називайте речі своїми іменами. Можна розповісти історію про те, що після смерті тваринки йдуть на хмарки по веселковому мосту. Там вони здорові, щасливі та можуть спостерігати за своїми господарями.

З 6-7 років діти вже самі замислюються над тим, що таке смерть. Тому ваша розмова з сином чи донькою буде вже більш предметною. Будьте готові до питань на зразок: “А що тепер буде з моїм песиком?”, “Я теж помру?”, “А ти, мамо (тато, бабуся…), колись помреш?”. Ваша мета розповісти, що смерть – це невідворотний процес. Але знову ж таки пом’якшуємо звістку тим, що песик на хмаринках, тепер йому нічого не болить і він стежить за своїм маленьким господарем. Дайте дитині виплакатися, не приховуйте, також, свої емоції. Спочатку у малюка може бути відторгнення цієї звістки, дитина не бажатиме вірити у це. Але з часом все минеться, головне дати дитині прожити емоції, не ховаючи їх.

Діти 8-10 років та підлітки вже в основному добре розуміють невідворотність смерті, тому реакція може бути дуже бурхливою. Але не слід цього боятися чи намагатися сильно пом’якшити звістку, бо реакція відторгнення чи гніву – це цілком нормально, потім настане прийняття ситуації та заспокоєння. Як для дитини, так і для підлітка дуже важлива ваша підтримка. Не приховуйте свої емоції: вашій дитині важливо бачити, що вона не одна у своєму горі.

3. Якщо ваша тваринка має смертельну хворобу і діагноз ветеринарів остаточний та не викликає сумнівів, потрібно заздалегідь підготувати дитину до звістки про майбутню смерть улюбленця. Не відсторонюйте своїх сина чи доньку від догляду за хворою тваринкою. При цьому поясніть дитині, що ваш улюбленець захворів і іноді бувають такі хвороби, від яких немає ліків та іноді від важких хвороб помирають. Обов’язково повинно звучати слово “іноді”, бо у маленької дитини може виникнути страх хвороб. Також нагадуйте дитині, що ваш песик/котик погано себе почуває, тому не може гратися так, як раніше, йому потрібен спокій.
Своїм прикладом показуйте дитині, що неможна залишати напризволяще смертельно хвору тварину та потрібно зробити її останні дні комфортними та щасливими, наскільки це можливо.

Сподіваємось, що наші рекомендації убережуть вас від помилок та допоможуть вашій сім’ї пережити біль утрати.

Читайте частину 1: https://ab-lingvo.org.ua/iak-rozpovisty-dytyni-pro-smert-domashnoho-uliublentsia/

Ольга Лозовська

Поширити:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *